Вислів з «Казки про рибалку» («Тисяча і одна ніч»): «І він витяг ніж, і трудився над свинцем, поки не зірвав його з пляшки, і поклав її боком на землю, і потряс її, щоб те, що було в ній, вилилось, — звідти не полилось нічого, і рибалка надзвичайно здивувався. А потім з пляшки пішов дим, який піднявся до хмар небесних і поповз по обличчю землі, і коли дим вийшов увесь, то зібрався, і стиснувся, і затремтів, і зробився іфритом [духом] з головою в хмарах і ногами на землі». Вживається на позначення несподіванок (найчастіше неприємних), причиною яких була наша ж необережність. |