Зайва людина

Походження цього вислову пов’язується з назвою оповідання І. С. Тургенєва «Щоденник зайвої людини» (1850). Вираз став терміном вітчизняного літературознавства, означаючи тип людини (російського дворянина-поміщика XIX ст.), що через несприятливі суспільні умови не може знайти застосування своїм здібностям.