У старогрецькій міфології — верховний бог, цар і батько богів та людей. Як бог неба Зевс кидає блискавки, творить грім, збирає і розгонить хмари, змінює пори року; як володар богів і людей він розподіляє на землі добро і зло, дає людям закони, царську владу, оберігає сім’ю. Зображувався неодноразово в літературі (Гомер, Лукіан та ін.) і в мистецтві (наприклад, відома статуя Зевса, виконана Фідїєм, та ін.). В образній мові Зевс — велична людина, що не має рівних собі, визнаний глава, значновищий від загального рівня. «Зевс-громовержець» — іронічне визначення грізного начальника. |