Іоанн Златоуст (близько 347—407) — видатний діяч християнської церкви, архієпіскоп константинопольський. Намагаючись зберегти рабовласницький лад і відвернути дальше зростання народного руху, він виступав проти «зайвих розкошів» знаті, закликав допомагати бідним. Ці ідеї, висловлювані з великим красномовством (звідси й прізвисько — Златоуст), створили йому популярність у народі і викликали ненависть до нього з боку вищого духовенства і знаті. Часто вживається як для схвальної, так і для іронічної характеристики ораторських здібностей людини. |