|
Герой оповідання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» (1833). «Це — «латинська побрехенька, по-нашому розказана». Це — античний анекдот про художника Апеллеса, який з такою живістю намалював виноградне гроно, що до картини зліталися птахи поклювати винограду. До цього анекдота приєднано інший, теж античний, про шевця, який взявся критикувати знаменитого живописця (ми пам’ятаємо його з епіграми Пушкіна, яка кінчається словами: «суди, дружок, не свыше сапога»). У Квітки «знаменитий» богомаз з Борисівки, Кузьма Трохимович, намалював портрет солдата і виставив його на сільському ярмарку, що викликало захоплення дівчат, жінок, парубків, селян, міщан, циган та іншого люду, старанний опис якого переносить читача від комічного анекдота до жанрових побутових зарисовок (О. Білецький, Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»), в книзі «Від давнини до сучасності», т. І, Держлітвидав, К., 1960, стор. 239).
|
|
