Слова з поезії Т. Г. Шевченка «Заповіт» (1845): Як умру, то поховайте, Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Для зображення неозорих українських полів поет створив шляхом словоскладання епітет «широкополі» (взагалі такого типу неологізмів у поезії Шевченка небагато). |