|
Образне вживання цього слова (на означення творчості великої української поетеси Лесі Українки) походить з її поезії «Уривки з листа» (цикл «Кримські відгуки», 1897), де так описується ця рослина:
Аж ось на шпилі,
На гострому, сірому камені блиснуло щось наче пломінь.
Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила,
І краплі роси самоцвітом блищали на дні.
Камінь пробила вона, той камінь, що все переміг,
Що задавив і могутні дуби,
І терни непокірні.
Квітку ту вчені люди зовуть Saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її — ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавру.
|
|
