Манна небесна

За біблійним оповіданням, манна — їжа, яку бог посилав іудеям кожного ранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю обітовану (Ісход, 17, 14—16). Легенда має до певної міри реальну основу: в пустелі росте їстівний лишайник (Lecanora, староєврейська назва — ман), плоди якого — дрібні білі кульки, схожі на крупу, — споживалися місцевими жителями.

Вираз «манна небесна» вживається у значенні: несподівано одержані життєві блага; «чекати, як манни небесної» — чекати з нетерпінням; «живитися манною небесною» — існувати надголодь.