Вислів цей — лозунг прихильників так званого «чистого», «вільного» мистецтва, проголошений французьким філософом-ідеалістом Віктором Кузеном (1792—1867) в 22-й лекції курсу філософії, читаного ним у 1818 р. в Сорбонні. Формула «мистецтво для мистецтва» викликала гарячі суперечки, її вперто захищали поети Теофіль Готьє (1811—1872), Шарль Бодлер (1821—1867) і Теодор де Банвіль (1823—1891). Проти неї у 1839 р. виступив професор естетики в Женевській академії Рудольф Тенфер та ін. Існує багато варіантів цього вислову: «наука для науки», «поезія для поезії» та ін. Проти цього лозунга гостро виступали кращі представники української літератури. Боротьба за тенденційність мистецтва продовжується і у наш час. |