«Казка про рибака та рибку» (1833) О. С. Пушкіна закінчується тим, що вередлива баба, яка вимагала все нових і нових багатств і влади, волею чарівниці — золотої рибки знову опиняється біля свого старого, розбитого корита — єдиного її «багатства» на початку казки. У переносному значенні «залишитися над розбитим коритом» — зазнати краху. |