Небокоптитель

У поемі М. В. Гоголя «Мертві душі» (1842) є така характеристика поміщика Тентетнікова: «Безсторонньо ж сказати, він не був поганою людиною, він просто коптитель неба. Оскільки вже чимало є на білому світі людей, які коптять небо, то чому ж і Тентетнікову не коптити його?» (т. 2, гл. 1).

Значення цього слова: людина, що не має високої мети в житті.