Нестертий слід

Слова з поезії І. Я. Франка «Антошкові П. (Азъ Покой)» (збірка «Semper tiro», 1906). Поет відповів цим віршем на статтю реакціонера Антона Петрушевича, який зневажливо ставився до рідної мови, називаючи її «діалектом»:

Діалект, а ми його надишем
Міццю духа і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови.

Крилатий вираз «нестертий слід» вживається на означення безсмертя духовної діяльності людини.