Ні вітру, ні хвилі...

Поема Т. Г. Шевченка «Гамалія» (1842) починається так:

Ой нема, нема, ні вітру, ні хвилі
Із нашої України...

Широка популярність поеми зробила ці слова крилатими. Вони набули переносного значення (відсутність відомостей) і вживаються переважно в іронічному або піднесеному контексті.