Пастуша ідилія, пастораль (від італійського pastorale) — у європейській літературі та мистецтві XIV—XVIII ст. твори, що змальовують мирне життя щасливих селян на лоні природи. В сучасній літературній мові вислів «пастуша ідилія» використовується для іронічного називання далекого від життя твору (а також неправдоподібної ситуації, позбавленої драматичних протиріч дійсності). |