Побивання камінням — у Стародавній Іудеї спосіб розправи з людьми, які вчинили тяжкий злочин (порівняння, наприклад, звернення бога до блудниці: «І скличуть проти тебе громаду, і поб’ють тебе камінням, і порубають тебе мечами своїми» (Книга пророка Ієзекіїля, 16, 40). Юрба також побивала камінням пророків, що закликали людей до праведного життя. У переносному значенні «побити камінням» — по-звірячому розправитися з людиною; дуже різко засудити когось. |