Попіл Клааса б’є в серце

Вираз, що неодноразово повторюється в романі видатного бельгійського письменника Ш. де Костера «Легенда про Уленшпігеля» (1867). Тіль Уленшпігель, син спаленого інквізиторами на вогнищі Клааса, носить на грудях мішечок з попелом батька. Він клянеться помститися вбивцям і віддати всі сили визволенню своєї батьківщини — Фландрії: «Попіл Клааса б’є в моє серце. Смерть панує над Фландрією і в ім’я папи косить найсильніших чоловіків і найкрасивіших дівчат. Права Фландрії розтоптано, її вільності відібрано, голод гризе країну... Якщо Фландрії не прийти на допомогу, вона загине».

У переносному вживанні цей вираз означає нагадування про важливий обов’язок; заклик до помсти.