Прометей

У старогрецькій міфології Прометей — титан-богоборець, який повернув людям вогонь, відібраний у них Зевсом, і цим похитнув віру у всемогутність богів. За це Зевс наказав прикувати Прометея до кавказької скелі і звелів орлові щоранку дзьобати печінку титана (за ніч вона знову відростала). Муки Прометея тривали тисячоліття, доки Геракл не вбив орла і не визволив титана.

Образ Прометея привертав увагу багатьох письменників різних епох (трагедія Есхіла «Прометей прикутий», поезія Й.-В. Гете «Прометей», поема П.-Б. Шеллі «Визволений Прометей» та ін.). К. Маркс назвав Прометея найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі (К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. I, стор. 26).