Пророки — у стародавніх іудеїв проповідники і провозвісники «волі божої», що не були жерцями. Деякі пророки (Ісаія, Ієремія та ін.) виступали проти рабовласників, вельмож, жерців і лихварів, віщували загибель Ізраїльського та Іудейського царств і настання справедливості, яку принесе месія. У сучасній літературній мові пророк — визначна людина, що бачить далі за інших; також часто з іронічним забарвленням — людина, що бере на себе відповідальність судити про майбутнє, не маючи для цього даних. |