Слово походить від прізвища російського вченого і поета В. К. Тредьяковського (1703— 1769), важкий вірш і застарілий словник якого викликали насмішки сучасників. У переносному значенні — незграбна, засмічена літературна мова, далека від мови народу; штучність у літературній творчості. |