Коржик

Був собі дід та баба, та була в них курочка ряба; та пішла на тічок, та знайшла колосок. Понесла в хату: «Спечи, бабо, корж».

Вона спекла та й вийняла, положила на лаві. Він з лави стрибнув: «Лови мене, — каже, — стара бабо, по хаті».

Вона ловила, ловила — не піймала.

Він із хати та в сіни: «Лови мене, — каже, — старий діду, по сінях. Ловила мене стара баба по хаті, а ти, старий діду, по сінях».

Ловив, ловив — не піймав.

Із сіней викотився надвір: «Лови мене, — каже, — кусь-пес, по двору. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, а ти, кусь-пес, по двору».

Ловив, ловив — не піймав.

Він побіг на тічок: «Ловіть мене, молотники, по току. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, кусь-пес по двору, а ви, молотники, по току».

Ловили, ловили — не піймали.

Він із току та на тин: «Лови ж тепер мене котику, по тину. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, кусь-пес по двору, молотники по току, а ти, котику, по тину».

Ловив, ловив — не піймав.

Він побіг на лід: «Ловіть мене, прачки, по льоду. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, кусь-пес по двору, молотники по току, котик по тину, а ви ловіть мене, прачки, по льоду».

Ловили, ловили — не піймали.

Він побіг у степ: «Ловіть мене, пастухи, по степу. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, кусь-пес по двору, молотники по току, котик по тину, прачки по льоду, а ви ловіть, пастухи, по степу».

Ловили, ловили — не піймали.

Він побіг у ліс: «Ловіть мене, лісничі, по лісу. Ловила мене стара баба по хаті, старий дід по сінях, кусь-пес по двору, молотники по току, котик по тину, прачки по льоду, пастухи по степу а ви ловіть мене, лісничі, по лісу...»

Вони піймали... та й з'їли...