Ой із лісу із темного
Вилітала голубонька,
Виносила од гетьмана
Листи-письма пописані.
«Ходім, брате, у ліс темний,
Вирубаєм три жереби
Та положим в три городи:
Кому, брате, припадеться
Піч кидати, списи брати,
За ким буде плакать мати:
Чи за старшим, чи за меншим,
Чи за середульшим?»
Ой старшого батько хова,
А меншого мати бере.
Середульший коня сідла,
Коня сідла, промовляє:
«Прощай, батьку, прощай, мати,
Рідні сестри, рідні брати!
Тоді мене згадаєте,
Як із двора ізгаєте;
Тоді, батьку, заплачете,
Як на коні побачите!»
|
