Ой крикнула лебедонька, із-за хвилі виринаючи,
Заспівали козаченьки, та й у похід виступаючи.
«Чи ж нам, браття, на Січ іти, ой чи тута зимуватися:
Навчилися батьки наші та і без нас пробуватися».
Іде козак дорогою, копією упирається,
За ним іде дівчинонька, слізоньками умивається.
Ой у полі могилонька — ні обійти, ні об'їхати.
Молись богу, дівчинонько, щоб у війську не загинути!
|
|
|
