Не жур мене, моя мати,
Бо я журбу і сам знаю,
Три дні з коня не вставаю,
З стремен ніжок не виймаю.
Під кручею, під скелею
Сидить турок з туркенею
Та все теє сукно крає.
Кому ж теє сукно придостанеться:
Чи сотничку, чи полковничку,
А чи тому козакові,
Що шабелька при бокові?
|
|
|
