Ой за гаєм зелененьким (2)
Брала дівка льон дрібненький.
Вона брала, вибирала (2)
І до личенька рівняла.
«Личко моє рум'янеє! (2)
Ой кому ти созданеє?
Чи попові, чи дякові, (2)
Чи простому чумакові?»
Чумак ярма нариває, (2)
Сірі воли запрягає.
Сірі воли запрягає (2)
Та й із двору виїжджає.
Та й із двору виїжджає, (2)
Жінку дома покидає:
«Оставайся, жінко, дома! (2)
Рубай дрова до порога...
Рубай дрова до порога, (2)
А соснину до ослона».
Сосниною в печі пале, (2)
Соломою й пече, й варе,
Горщечками воду носе, (2)
У сусіди солі просе:
«Сусідочки, голубочки! (2)
Дайте солі два дрібочки...
Дайте солі два дрібочки (2)
Посолити огірочки!..
Посолити огірочки... (2)
Научайте свої дочки,
Щоб по ночах не ходили, (2)
Чумаченьків не любили.
За чумаком худо жити, (2)
Нічим борщу посолити!
Бо в чумака стільки віри, (2)
Як на синім морі піни,
А в дівчини стільки ласки, (2)
Як на синім морі ряски».
|
|
|
