Через греблю вода рине,
Там дівчина й умивається;
Ой там чумак молоденький
У дорогу й вибирається.
Іде чумак дорогою,
На пужално й упирається;
За ним, за ним дівчинонька
Слізоньками й умивається.
«Ой перестань, чумаченьку,
На пужално й упиратися,
Нехай же я перестану
Слізоньками й умиватися».
«Ой як мені, дівчинонько,
На пужално й не спиратися:
Пішли воли, пішли вози, —
Треба ж мені поспішатися!»
Ой вишенька-черешенька
З-під кореня похилилася;
Дурна дівка, глуповата,
За чумаком зажурилася.
Ой вишенька-черешенька
З-під кореня та й гладесенька;
Кажуть люди: «Чумак іде», —
А дівчина вже й радесенька:
Потоптала черевички,
На дорогу вибігаючи;
Виплакала карі очі,
Чумаченька виглядаючи.
«Ой чи тобі листа слати,
Чи так наказати,
А чи коника сідлати,
Чи самому та й поїхати?»
«Ой дам тобі, чумаченьку,
На рукава й полотенечка,
Ой не пиши, не наказуй
Да не суши мого сердечка!
Ой вийду я на гіроньку
Да гляну я в долиноньку,
Там мій милий воли пасе
Да й заболів на голівоньку!»
|
