Жовте листя опадає, падає додолу,
А чумаки вертаються із Криму додому. (2)
Вози скриплять, ярма риплять, воли аж лягають,
Попереду йде отаман, що їх проводжає. (2)
Сопілочка з барвіночком, на ній чумак грає,
Молодая дівчинонька чумака стрічає. (2)
«Ой чумаче, чумаченьку, де ж ти забарився?
Я ж думала, чумаченьку, що вже й оженився». (2)
«Ой тому я, дівчинонько, довго забарився,
Як їхали у Крим по сіль, я з дороги збився». (2)
«Ой сьогодні суботонька, а завтра неділя,
Чого в тебе, чумаченьку, сорочка не біла?» (2)
«Ой хоч біла, хоч не біла, нема кому діла,
А вже тії сорочечці десята неділя. (2)
Мати стара не випрала, сестра не схотіла.
Тому в мене, дівчинонько, сорочка не біла». (2)
«Ой піду я до річеньки, стану на пісочку
Та виперу чумакові добіла сорочку». (2)
|
