Ой горе тій чайці, горе тій небозі,
Що вивела чаєнята при битій дорозі. (2)
Ішли чумаченьки, воли попасали,
І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали. (2)
А чаєчка в'ється, об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає, чумака благає: (2)
«Ой ти, чумаченьку, ти ще молоденький!
Верни мої чаєнята, діточки маленькі!» (2)
«Ой не верну, чайко, не верну, небого,
Бо забереш чаєняток, полетиш у поле». (2)
«Не буду летіти, тут буду сидіти,
Буду воли завертати й діток доглядати!» (2)
«Ой полети, чайко, на зелену пашу,
Бо вже твої чаєнята покидали в кашу». (2)
«Бодай ви, чумаки, у Крим не сходили,
Як ви мої чаєнята у каші зварили. (2)
Бодай вам, чумаки, воли похворіли,
Як ви мої чаєнята з кашею поїли. (2)
Бодай вам, чумаки, воли поздихали,
Як через вас чаєнята навіки пропали!» (2)
|
