Ой робить сірома, ой робить сіромаха,
Аж піт очі заливає;
Лежить чумак, задер на віз ноги,
З сіроми сміється.
Ой смійся, смійся ти, превражий сину,
За сміх тобі буде:
Як прийде зима — лихая година,
В тебе сіна не буде!
Та впав сніжок на обніжок
Та вже й не розтає.
Бере чумак батіг в руки
Та йде сіна купувати.
Іде чумак вздовж улиці,
І пужално волочиться...
Стоїть сіромаха, на тин ісхилився
Та з чумака сміється.
«Здоров, пане хазяїне! Чи нема сіна
продати?»
«Нема сіна, тільки житня солома;
Бери воли, та затягай воза,
Та зимуйся, як дома!»
«Ой не слово, пане хазяїне,
З волами затягаться,
Ой підемо до корчми, та вип'ємо півкварти
горілки,
Та будемо за зиму торгуваться!»
«Ой що ж бо нам, хазяїне,
За зиму торгуваться?
Прийде весна —
Даси мені волів обораться!»
«Та не слово, пане хазяїне,
Дати волів обораться,
Бо навчила зима,
Як із сіроми сміяться!»
|
