Вилетів пугач на могилу,
Ой як «пугу!» та «пугу!».
Привертайте, славні чумаченьки,
А зимувати до Лугу!
А котрії молодії та проворнії,
То тії привертали,
А котрії немочно-старії,
То ті в степу зимували.
Ой заболів та чумак Макар
А у неділеньку вранці:
«Ой ви, чумаченьки, ой ви, козаченьки,
Що я вам хочу казати:
Єсть у мене вісім пар волів,
Вісім возів соли,
Велю вам, братці, продати;
Ой велю вам, милі братці,
Чотири вози соли продати, —
І продати, і жінці гроші послати.
Ой велю вам, милі братці,
Три пари волів
І три вози соли продати
І на церков гроші оддати.
Остається одна пара волів
Один віз ще й соли,
Велю вам, милі братці,
І ті продати,
Мене поховати».
Ой помер, помер чумак Макар
В неділеньку вранці.
Ой що будемо, милі братці,
Що будемо гадати,
Ой як будемо чумака Макара ховати?
Ой вигодіть, милі братці,
Добрую годину
Та зробите чумаку Макару
Та хоч з рогожі домовину.
Ой ви, чумаченьки, ой ви, козаченьки,
Ви зробите славу,
Викопайте чумаку Макару
А хоч сокирою яму.
Та висипте, милі братці,
Високу могилу,
А щоб видно її було
На всю Україну.
Ой в неділеньку рано-пораненько,
А в неділеньку вранці
Поховали чумака Макара
В зеленому байраці.
|
