Ой помер чумак та й в чужій стороні,
Просив чумак за своїх товаришів — за сивії воли:
«Ой ви, чумаки, ой ви, бурлаки, ой ви, браття мої!
Як будете воли попасати, то попасіть і мої!»
Ох тії чумаки свої воли пасуть,
А вже того сіроми та й ярмами трясуть.
«Ох ви, чумаки, ох ви, бурлаки, ох ви, браття мої!
Як будете воли напувати, то напійте і мої!»
Ой тії чумаки свої воли поють,
А вже того бідного сіроми та й у ярмах ревуть.
«Ой ви, чумаки, ой ви, бурлаки, ой ви, браття мої!
Як будете вози помазати, то помажете і мої».
Ой тії чумаки да свої вози мажуть,
А вже того бідного сіроми та й немазані йдуть.
«Ой ви, чумаки, ой ви, бурлаки, ой ви, браття мої!
Як будете воли бичувати, то забичуйте і мої!»
Ох і тії чумаки свої воли бичують,
А вже того бідного сіроми та й по парі муцюють.
Ой не вийшли воли до половини гори,
Попадали на оба коліна та жалібно заревіли.
Вернулись чумаки з ремінними батогами:
«Гей, гей, воли половії, хоч ви лопайтесь йому!»
Ой не вийшли ще трохи до гори,
Попадали на коліна та й хазяїна згадали.
|
