«Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче,
Чом не сієш, не ореш, чом нерано з Криму йдеш?
Чом нерано з Криму йдеш, чом чумаків не ведеш?»
«Та я ж веду, та не всіх, та я ж веду, та не всіх:
Тільки нема одного — брата мого рідного,
Брата мого рідного — товариша вірного».
«Ой чом же ти не шукав, коли чумак той пропав?»
«А я шукав — не найшов, та заплакав та й пішов.
Найшов же я долину, на долині могилу,
На долині могилу, на могилі калину,
На калині гніздечко — брата мого сердечко,
А в долині булава — брата мого голова».
|
|
|
