Ой я чумак нещасливий,
Іду з корчми ледве живий,
Воли мої поздихали,
Воли ярма поламали.
Ой я таки піддержуся,
Хоть під хуру, да наймуся.
Чужі воли буду гнати,
Та все-таки чумакувати!
Чумак біду перебуде,
Жінка умре — сорок буде!
Нехай чумак погуляє,
Хоч копійчини немає!
Ой пішов я на ярмарок,
Аж там стоїть юрма дівок.
Стоїть Ганна, Катерина
І Тетяна чорнобрива.
Нехай чумак погуляє,
Хоч копійки і не має.
|
|
|
