Ой летіла зозуленька, летячи кувала,
Як панщина-даремщина з села утікала.
Утікала панщинойка, аж гори тряслися,
А за нею вражі ляшки: «Панщино, вернися!»
«Не вернуся, не вернуся, бо нема до чого,
Було мене шанувати, як здоров'я свого».
Нагонили панщинойки на кленовім мості:
«Ой вернися, панщинойко, просить пан у гості!»
«Не вернуся, не вернуся, немає до чого,
Тепер мене позивайте до миру божого».
Був пан вельможний, хтів хлопа набити,
Тепер іде, гроші несе ще й просить робити.
|
|
|
