Гей, летіли кавуники
Понад Чорне море, —
Та й не один жовнір плаче
В цісаря в неволі.
Та не один жовнір плаче,
Та й не один туже,
Що він, бідний, цісареві
Задармо так служе.
«Та й вийдіть ви, новобранці,
Перед нові брами!
Станьте разом всі ногами,
Докупи плечами,
Поглипуйте на цісаря
Чорними очима!»
«Гей, ви, старі новобранці,
Беріть нас на руки,
Не бийте нас, не карайте, —
Навчіть нас науки,
Бо нашії руки
Цего не робили,
Лиш сіяли та орали,
За плугом ходили».
Бояла се моя мамка,
Що ня не згодує,
Та дала ня до цісаря,
А тепер банує.
Гей, в цісаря тяжка служба,
А мала заплата:
Не одному жовнірочку
Головочка стята.
Головочка стята, стята,
Тулуб похилив се:
Та й дивіть се, новобранці,
Як я засмутив се.
Та й заплачеш, моя мамко,
Заплачеш, заплачеш,
Та як мене на цісарськім
Конику зобачиш.
Та заплачеш, моя мамко,
Дрібними сльозами,
Та як мене та й зобачиш
Меже гусарями!
|