Задзвонили вночі ключі, понад море йдучи;
Заплакали два ледіні, до цісаря йдучи.
Ой не плачте, ледіники, права вам дорога,
Доріжечка мурована до самого Львова.
Доріжечка мурована, мости споріжені;
Відси ішли в кучериках, відти — пострижені.
Ой вже мости споріжені, набиті підлоги,
Пішли наші кучерики панам попід ноги.
А чиї ж то кучерики по помостах наго?
Але ж тото кучерики ледіника мого.
А ходила дівчинонька, ходила по ринку
Та збирала кучерики в шовкову хустинку.
|
|
|
