Ой загули сизі голубоньки рано на зорі,
Заплакали наші братці, сидя в острозі.
«Ой ви, братці, вірні товариші ви мої!
Поклоніться рідному отцеві прямо од мене:
Нехай він воронії коні усі позбува,
Нехай мене з тяжкої неволі — некрут визволя!»
«Лучче мені сина рідного в вічі не видать,
Аніж мені воронії коні усі позбувать».
Ой загули сизі голубоньки рано на зорі,
Заплакали наші рідні брати, сидя в острозі.
«Ой ви, братці, вірні товариші ви мої!
Поклоніться ви матінці рідній прямо од мене;
Нехай вони сірі корови усі позбувають,
Нехай мене з тяжкої неволі — некрут визволяють!»
«Лучче ж мені сина рідного в вічі не видать,
Аніж мені сірії корови усі позбувать!»
Ой загули сизі голубоньки рано на зорі,
Заплакали наші рідні брати, сидя в острозі.
«Ой ви, братці, вірні товариші ви мої!
Накажіте жінці рідній прямо од мене:
Нехай вона білі подушки усі позбува,
Нехай мене із неволі — некрут визволя!»
«Лучче ж мені білі подушки усі позбувать,
А мого чоловіка в вічі повидать!»
|
|
|
