Наїхала старшина
До вдовиного двора,
Стала думать і гадать,
Кого в некрути брать.
Ой де п’ять — там не брать,
Де чотири — не велять,
А де три — то втекли,
А де два — то нема,
А у вдови один син,
Та підійшов під аршин.
Його пани злюбили
І лоб йому забрили.
Його мати старенька
Сильно плаче і ридає.
Не плач, мати, не журись,
Дурно, марне сліз не лий:
Тоді, мати, заплачеш,
Як у строї побачиш.
Сльозми моря не доповниш,
Царя грішми не вдовольниш,
Сина з війська не визволиш.
Дурна дівка, глуповата
Повповала на солдата,
А в солдата вся худоба —
Сухарниця з сухарями,
А другая із крупами,
А манірка з водою,
Живи, дівко, із бідою,
Живи, лиха прикупивши,
Москалика полюбивши.
|
