Ой у полі край дороги
Є високая могила, гей, гей!
А на тії могилоньці
Та стоїть три деревини, гей, гей!
Ой єдная деревина —
Зеленая ясенина, гей, гей!
А другая деревина —
Та білая березина, гей, гей!
А третяя деревина —
Та червона й калина, гей, гей!
На зеленій ясенині
Соловій щебече, гей, гей!
А на білій березині
Сорока скрегоче, гей, гей!
На червоній калиноньці
Та зозуленька кує, гей, гей!
Ой зозуленька кує,
Стара мати чує, гей, гей!
«Ой біг знає, біг відає,
Де мій син ночує!..» Гей, гей!
А ві Львові на риночку
Та стояли старі люде, гей, гей!
«Стережіться, парубочки,
Бо, либонь, бранка буде!» Гей, гей!
Ой уночі а співночі,
Та о третій годині, гей, гей!
Гей, злапали вдовин сина
В глибокій долині, гей, гей!
Ой злапали, ой злапали,
Назад руці зв’язали, гей, гей!
Ще й в кайдани оковали
Та до цісаря віддали, гей, гей!
Гей, нема кому дати
До матінки знати, гей, гей!
«Ой йди, вдово, йди, небого,
Викупляй сі сина свого!..» Гей, гей!
На зеленій ясенині
Там пташки співають, гей, гей!
Вдовиному синонькові
Голов’ постригають, гей, гей!
А на білій березині,
Там сорока скрегоче, гей, гей!
Бідна вдова за синоньком
Виплакала очі, гей, гей!
На червоній калиноньці
Там зозуля кує, гей, гей!
Ой пігнали вдовин сина,
Вже в дорозі ночує!.. Гей, гей!
|
