Калинонько та малинонько,
Чом не рано зацвіла?
Гей, та не в ту пору, та не в те врем’я
Мати сина родила.
Ой зродила мати сина —
У солдати нарекла,
Гей, та взяла ж його за рученьку,
До прийому одвела.
«Прийомщику та голубчику,
Ставляй сина в станочок;
Гей, як поставиш та у станочок, —
Забрий йому лобочок».
Питається та мати сина:
«Коли в гості ти прийдеш?»
«Гей, та тоді, мати, та тоді, стара,
Як синє море загра.
Ой заграє та синє море,
Зо дна камінець зірве,
Гей, зірве море зо дна камінець
Та до бережка принесе.
На тім камні, та на тім камні
Кущ калини зацвіте,
Гей, та у тім кущі, та у тім кущі
Соловей гніздо зів’є.
Зів’є гніздо та соловейко,
Діточок наведе,
Гей, то тоді, мати, та тоді, стара,
Твій син в гості та прийде».
|
