А в Кам’янці на риночку висока могила —
Виряджала мати в військо свого рідного сина.
«Іди, синку, та за рідні браття,
Та получиш, мій синочку, государське плаття».
«Волів би я, моя мати, гору круту лупати,
Ніж би я мав, моя мати, государське плаття брати.
Гору круту лупаючи, стану відпочину;
Государське плаття взявши, навіки загину.
Ой загину, моя мати, загину,
Вже свою родиночку навіки покину.
Ой загину, моя мати, загину,
Вже свої сірі бички навіки покину.
Ой загину, моя мати, загину,
Вже свою дівчиноньку навіки покину».
|
