У катуні добре бити,
Лиш би пановати,
Коби службу не служити
Й не здеціровати.
Та я піду на здецірку
Та поздецірую,
Та як прийду на касарню —
Слизками ся вмию.
А як прийду на касарню
Та стану гадати,
Ба котре би ремінєчко
Вперед пуцовати?
Ремінєчко випуцовав,
Кабат замастився,
Іде каплар із паличков, —
Я вже засмутився.
Ти, капларю молоденький,
Не найди ми біду,
Як я кабат випуцую,
Самий д’тобі піду.
А куди ти, капларичку,
Лиш тулько не в душу?
Який єсь ти не великий —
Слухати тя мушу.
|
|
|
