Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили,
Пам’ятаю, моя мамко, ще й котрої днини.
Записали в нову барму, в тоти каравати,
Кажуть, кажуть, моя мамко, щоби не втікати.
Записали в нову барму, в тоту оделію,
Я таки ся, моя мати, втікати надію.
Oй дали нас, моя мамко, до тої піхоти,
Та дають нам гвер у руки, — не маєш охоти.
Ой піду я та на муштер та помуштруюся,
Ой прийду я на кватиру, слезами вмиюся.
Зібралося нас дванадцять та й у тоту ровту,
Та втікало нас дванадцять з-під п’ятого пльонтру.
Ой галочки, вороночки все поле закрили,
Уже наших ледіників до Відня займили.
Ой галочки, вороночки, підойміться д’горі,
Ци вийдете, ледіники, із тої Відної?
|
