Конічку мій сивий,
Будь же мі щасливий,
Як піду до войни,
Жеби мя не били!
Прийшов я си з войни
Грозні порубаний,
Мій отець, ма мати
Не могли спознати.
Тівко мя познала
Моя фраїрочка,
Што мене любила
За півтора рочка.
Горі Кошичами,
Долу Кошичами,
Ніхто, боже, не зне,
Што є меджо нами.
Ніхто, боже, не зне
І не буде знати,
Кого моє серце
Прягне любовати.
Продала курочку,
Купила когута,
Мене вимінила,
З касарні рекрута.
Касарня, касарня,
Бодай-с ся запала!
Не єдна там мати
Відля ней плакала.
|
|
|
