Ой війна, війна, світова війна,
Не жди, мати, сина, бо єго нема. (2)
Ой там на горі твій синок лежить,
Єго кров червона на сонці кипить. (2)
«Ой друже, друже, не жалуй кріса,
Добий моє серце — чужа сторона. (2)
Чужа сторононька та й чужі люди,
Хто мя поховає, як смерть прибуде?» (2)
Надлетіли орли з темної діброви,
Видзюбали очка ще й чорнії брови. (2)
Надлетів той ворон, що сумненько краче, —
Не одна сестричка за братчиком плаче. (2)
«Не плач, сестро, не плач, не плач, не журися,
Твій брат листок пише, що вже оженився. (2)
Твій брат листок пише, не каже нікому,
Що ся не поверне додому ніколи. (2)
Він ся не поверне до рідної хати,
Бо й’го розірвали ворожі гармати». (2)
|
