Ой у лузі при березі
Схилилася вільха;
Розпилася, розгулялась
Бурлацькая жінка.
Чи тим вільха схилилася,
Що вітер гуляє?
Чи тим жінка розпилася,
Що мужа немає?
Ой у лузі калинонька —
Червонії квіти...
Розійшлися по Вкраїні
Бурлацькії діти!
Чи тим квіти похилились,
Що вітер хиляє?
Чи тим діти розійшлися,
Що батька немає?
Ой у саду зеленому
Там цвіли нагідки,
Розійшлися по Вкраїні
Бурлацькії дітки.
Ой у степу зеленому
Цвіли польовниці,
Розійшлися по Вкраїні
Брати і сестриці.
Ой у степу й у степочку
Корчомка стояла,
А там наша вся родина
Пила та гуляла.
Гей, по ставу, по ставочку
Розплилось латаття,
Розійшлося по Вкраїні
Бурлацькеє браття.
Чи тим латаття розплилося,
Що дощ накрапає?
Чи тим браття розійшлося,
Що батька немає?
Нема батька, нема батька,
Немає й поради!
Беруть сиріт у солдати
За чужі громади!
|
|
|
