«Ой фортуно ізрадлива,
Чом ти в світі неправдива,
Ой чом ти мені не служиш?
Служила в козацтві,
Служила в бурлацтві,
Послужи тепер в нещасті!
Ой услужи тепер, доле,
Услужи тепер хоць мало,
Щоб моє серденько
Та нітрохи не в’яло».
Ішов козак дорогою,
За козаком біда в’ється,
Та під калиною,
Та під червоною
Вона спатоньки кладеться.
«Ой ляж, бідо, спати,
Ляж, бідо, спочивати,
Ой я піду, молод,
На ту Україну
Щастя, доленьки шукати.
Ой зійду я на гіроньку
Та гляну я по світоньку:
Ой світе мій ясний,
Світе мій прекрасний,
А талан мій безщасний!
Ой зійду я на гіроньку
Та загляну у провалля:
Що усім же людям
Хороше живеться,
Тільки моє безталання!
Ой зійду я на гіроньку
Та гляну по поділлю:
Що усім людям
Хороше живеться,
Тілько я, молод, бездільний!»
|
