Ох, піду я, сяду в зеленім саду,
Ох, чи не прийде доля мені на пораду.
От і сад процвітає, — доленьки немає,
Либонь же, доля покинуть думає.
Хоть доля покине, то хортуна служить!
Піду я, сяду в зеленому житі, —
І жито красує, доленьки немає,
Та, либонь, мене доля покинуть думає.
Хоть доля покине, то хортуна служить,
А таки сіромаха в світі не загине!
Хіба піду сяду в червоному просі,
Чи не прийде доля до мене по просьбі.
Просо простигло, доленьки немає,
Та, либонь, мене доля покинуть думає.
Хоть доля покине, то хортуна служить,
А таки сіромаха в світі не загине!
|
