Ой зацвіла черемшина коло перелазу;
Добре було наймитові в господаря зразу.
Ой як зачав з черемшини цвіток опадати,
То зачало господаря лихо нападати.
Багацький син пообідав, ще кури не піли,
Бідний наймит пообідав, що діти не з’їли.
Багацький син пообідав, іде в коршму пити,
Бідний наймит ціп під пахву, іде молотити.
Багацький син іде з коршми та вигукуючи,
Бідний наймит іде з поля та постогнуючи.
Ой прийшов він додомоньку, хотів собі сісти,
А господар повідає: «Йди дай коням їсти!»
Ой приходить наймитонько від коней до хати,
Господиня повідає: «Йди дрова рубати!»
Пішов наймит, дров нарубав та й сів на колоду,
Господиня повідає: «Йди, наймит, по воду!»
«Ой піду ж я по водицю у зелені лози,
Поб’ють тебе, господине, наймитові сльози!»
Іде наймит із водою, плечі похиляє,
Господиня з штирех мисок у одну зливає.
«Ой на тобі, наймитоньку, вечерю з обідом,
Не доложиш пирогами, то докладай хлібом.
Не берися, наймитоньку, до хліба цілого,
Шукай, шукай поза комин сухаря сухого».
Поліз наймит поза комин сухаря шукати,
Взєли єго, молодого, сльози обливати.
«Ой не хочу, господине, не хочу вже їсти,
Позволь мені, господине, на хвилечку сісти!»
А господар повідає, що не час сідати:
«Бери коні на поводи, треба на ніч гнати».
|
