Чорна хмара в полонині, Як же тяжко у чужині, Чи всім людям, чи лиш мені Так горенько у чужині. Бо чужина — не родина, Плаче серце, як дитина, Плаче воно, знає чого: Нема правди ні од кого — Ні од сестри, ні од брата, Ні од мами, ні од тата.
