Ой розбушувалася на морі негода,
Наші човни, човни затопляє.
А хазяїн за майном та й уболіває,
До гребчиків слово, слово промовляє:
«Гребіть, гребіть, гребчики, гребіть, не робійте,
Мозулястих ручок не жалійте.
Гребіть, гребіть, гребчики, гребіть, вигрібайте,
До бережка ближче привертайте».
Ой вже тії гребчики силоньки не мають
Та піт із чола рукавом втирають.
Та вже тії гребчики із сил вибилися,
Доки до бережечка човни прибилися.
|
|
|
